Фауна

Кіт і пес. І дядько Федір теж.

Люся довгі роки жила одна. Єдиний син поїхав в іншу країну, будував кар’єру, і не поспішав ні одружитися, ні зробити Люсю бабусею. Втім, як і багато його однолітки в наші дні.

Одного разу холодною зимою жінка підібрала рудого кошеня-підлітка, жалібного нявкає під чиїмось авто, і принесла його додому. Васенька, так його назвала нова господиня, охоче поїв, виспався в теплі і показав свій лютий норов у всій красі.Котик носився по квартирі торпедою: зніс на підлогу диванні подушки, порвав штори, лазячи по них вгору-вниз.

Особливо бузив ночами. У темряві постійно щось гриміло, падаючи на підлогу, і чувся Лютий тупіт. Не дозволяв Васенька закривати двері в кімнату, тому Люсі ніяк не вдавалося виспатися.

Хвостатий агресор кричав позаду закритих дверей, поки їх не відкриєш, але після виявлялося, що Увійти йому зовсім і не потрібно. “Треба було назвати Брекзитом,” – запізніло думала Люся. Кіт вже щосили відгукувався на Васеньку, але нахабно втік на поклик не до господині, а до холодильника.

Прути котейки Люсю розчулювала. “Дитина ж, – прощала вона йому пустощі, – ось підросте-розсудиться”. Порозумнішати.

У березні почав кричати благим матом біля вхідних дверей, і Люся зрозуміла, що пора…

Викликала додому ветеринара.Васенька зрозумів все по очах увійшов чоловіка, метнувся до вікна, вирвав з м’ясом сітку “антикошка” і був такий, з 3-го поверху. Через тиждень пошуків Люся виявила Васеньку навпроти дверей в парадну, як в юності, жалібно пищить з-під чужого авто.

Так Васян зберіг власну цілісність і недоторканність.Характер же рудого розбійника з часом краще не став. Йшов, коли заманеться, повертався теж.

Котячий корм йому не підійшов ніякий. Люся купувала м’ясо, курку, рибу, яких Васян вживав виключно сирими. А якщо пропонувалося варене, йшов з дому надовго, в нетрі підворіттів.

Повертався з пір’ям або сірою шерстю на морді.Час від часу Люся відмикала двері, почувши колишній жалібний писк, і Васенька гордо заносив в квартиру миша з відгризеною головою або ще яке непотребство. Навчити його пристойним манерам можливим не представлялося.

Одного разу, з’явившись після довго відсутності, Васенька пройшов в кухню, несучи в зубах щось, ще живе, ворушить лапками і пищить. Виявилося-крихітний щеня!! Люся злякалася, що Васенька зібрався помститися собачому роду і з’їсти цуценя прямо в її кухні. Простягнула до жертви руку, але рудий котище злобно зашипів і хапанул повітря відразу всіма кігтями.

Але через пару годин Люся з подивом побачила, що щеня тикається носиком в миску з водою, а кіт за цим спостерігає, недобро косячись на Люсю. В іншу миску жінка налила молока і відійшла від гріха подалі.Якимось чином кіт навчив цуценя лакати молоко.

Їв той погано, часто падав без сил. Люся викликала ветеринара. Васяна заздалегідь, за допомогою сусіда, сантехніка з ЖЕКу Федора, замкнула у ванній, звідки почулися загрозливі завивання.

Двері ванної тряслися, готова вилетіти, як та сітка”антикошка”.- Як ти з ним живеш в одній квартирі..

.,- перелякано видихнув Федір.Ветеринар визначив у цуценя купу інфекцій і захворювань, призначив аналізи і ліки.

Люся ставила цуценяті катетер і уколи, знову ж за сприяння сусіда Федора, поки кіт намагався рознести двері у ванній і кинутися на захист прийомного синка від людських екзекуцій.Всупереч прогнозам, щеня оклемался, незграбно переміщався по квартирі і навіть намагався виляти крихітним хвостиком. Ім’я йому призначили Джульбарс.

– Напевно, породистий,-сподівалася Люся, дивлячись на мордочку цуценя, чимось схожу на вівчарочку.- Ага, – відповідав із сарказмом Федір, – благородна помісь дворняги з іншою дворнягою.А потім пес виріс, набагато крупніше прийомного татуся.

Мабуть, Васян по-недосвідченості його перегодовував. Так вони і живуть тепер-Люся, Васян і Джульбарс Васильович. А дядько Федір частенько заходить в гості попити чаю і поговорити.
Адже він теж типу самотній, вдівець, з дорослими дітьми, давно живуть самостійно.